"Дошкільний навчальний заклад № 23
Вінницької мілької ради"
Поради психолога: "Чому не варто просити своїх дітей ділитися речами"
Підготувала:
вихователь гр.6.
Павловська Ю. В.
У дитинстві нас вчили, що жаднюгою бути недобре. Мовляв, гратися з тобою ніхто не буде, якщо не поділишся. Дорослі спонукали дітей віддавати свої машинки і ляльки, при цьому самі чомусь не поспішали роздавати направо і наліво свої улюблені прикраси і автомобілі. Радимо всім батькам прочитати цей мудрий текст одного психолога про те, чому ділитися не завжди добре.
Вчора на дитячому майданчику я стала свідком неприємної ситуації.
Дівчинка гралася із загальною іграшкою. Ну тією, яку інші батьки принесли на майданчик, щоб не нести в сміття.
Це була собачка. Плюшева, брудна. Без ока й носа. Але дівчинка гралася з нею. Кутала її, дресирувала. Цілий цирк в грі однієї дитини. Одне задоволення спостерігати! Дівчинка гуляла з татом. На вигляд їй близько 5
Потім прийшов хлопчик років 4. Теж з татом. І йому захотілося цю собачку. Ще б пак, такий цирк, магія! Так захотілося, що він став просити. Не відбирав, не лежав на підлозі, не бив ногами. Попросив.
Але дівчинка не дала, вона гралася.
І тут на арену цирку вийшов тато дівчинки. І пояснив їй, що вона повинна віддати. Ді-лити-ся. Іграшка ж загальна, і всі хочуть з нею гратися. Дівчинка заплакала. Він наполягав.
Дівчинка обняла цього одноокого пса, батько не знижував градус. Вона почала кричати. Він – голосно говорити про те, що ділитися дуже важливо. А закочувати істерики – соромно.Вона ридала і кричала, намагаючись врятувати свій цирк. Батько захлинався в праведних промовах. Хлопчик стояв мовчки і чекав. Батько хлопчика теж чекав мовчки, навіть трохи усміхався.
Тато дівчинки, втомившись від очікування, вирвав іграшку з рук дитини і передав хлопчикові. Сказавши, що йому ніяково. Дочка захлиналася в криках і сльозах. Батько взяв її за руку і повів з майданчика, поглядаючи на нас, глядачів.
Йому було соромно за дочку.
Він не розумів, що нам було дуже соромно за нього.
Чоловіка, який зрадив свою маленьку принцесу і віддав її друга на поталу тому, кому не дуже потрібно було. Хто спостерігав чужу драму і чекав, коли йому в руки вкладуть чужий скарб.
Хлопчик з майданчика пішов. Дівчинка заспокоїлася і повернулася з татом. Тато по виду – прекрасний, хороший молодий чоловік в оточенні нас, дорослих батьків. Йому просто хотілося бути правильним.
Вони шукали собаку по всьому майданчику. Адже хлопчик уже пішов. Шукали довго. По всіх кутках і смітниках. Дівчинка поплакувала. Але тихо. Батько був розгублений і, я б сказала, побитий.
Не знайшли.
Хлопчик просто взяв і забрав загальну іграшку собі. Адже якщо стільки шуму навколо неї, то треба брати. Батько хлопчика напевно йшов і усміхався.
Історія, від якої у мене розболілося серце і я плакала з цією дівчинкою.
Ось так близькі «для блага» забирають те, що дуже дороге. І віддають. Кому? Яка різниця? Віддають. Зраджують. А потім дивуються, що у дитини немає сил постояти за себе. Зберегти сім’ю. Роботу. Друзів. Витримати натиск тих, кому потрібніше.
Часто треті особи забирають це собі, як хлопчик загальну собачку. А потім їхні батьки несуть ці речі, але тільки вже не на майданчик. А в смітник. Адже це непотрібне і чуже. Навіщо ця гидота тут?
А для когось це був друг з цілим цирком на додачу.
Не робіть так. Я вас дуже прошу. Не робіть. Ні під яким соусом хорошого виховання або благих цілей. Не відбирайте у своєї дитини те, що робить її щасливою. Якщо це нічиє. Якщо вона не забрала у когось. Якщо можна цього уникнути. Уникайте.
Для тата це був хороший урок. Вперше в житті я підійшла до чужого батька і сказала йому пару фраз. Мені здається, це ще один мій дар. Я можу сказати так, щоб він прийняв мої слова. І запам’ятав, а не визвірився.
Сподіваюся, для дівчинки не було ніяких уроків і ця ситуація не відкладеться в голові як та, що стає травмою. Тому що тато віддав іграшку. Просто для того, щоб бути хорошим.
Не зраджуйте близьких. Нехай вони будуть щасливі. Оберігайте цей стан, хто б що не сказав і хто б що не думав.
Ви ростите людину, яка потім зможе все. Або не зможе нічого.
Все залежить від того, ким ви станете для неї – підтримкою або наглядачем.
Оксана Євгеньєва
Немає коментарів:
Дописати коментар