Консультація: "День захисту дітей"

 Консультація для батьків

«День захисту дітей»

Діти - це наше майбутнє, заради них ми живемо, працюємо,

плануємо. Дорослі, повинні оточувати дітей увагою та турботою,

формувати шанобливе ставлення до минулого, вчити їх бути

добрими, щедрими, відповідальними.

День захисту дітей, або «День дітей» — свято в різних

країнах світу, яке святкується щорічно 1 червня. Був заснований

в листопаді 1949 у Парижі рішенням сесії Ради Міжнародної

демократичної федерації жінок. Вперше «Міжнародний день

захисту дітей» відзначався в 1950-му році в 51 країні світу. ООН

підтримала цю ініціативу й оголосила захист прав, життя і

здоров'я дітей одним з пріоритетних напрямків своєї діяльності.

Відповідно до Женевської декларації про права дітей,

ухваленої 1924-го року, була проголошена необхідність

соціального захисту прав дитини. Декларація прав дитини була

ухвалена 20 листопада 1959 і проголошувала рівні права дітей у

сфері виховання, освіти, соціального забезпечення, фізичного і

духовного розвитку незалежно від кольору шкіри, національної

належності, громадського походження, майнового стану та

іншого. Декларація закликає батьків, громадські організації,

уряди визнати права дітей і сприяти їх здійсненню. В Україні

відзначається щорічно з 1 червня з 1998.

У Міжнародного дня дітей є свій офіційний символ - прапор на

зеленому тлі, що символізує зростання і гармонію, родючість.

Посередині нього розміщено знак Землі – уособлення спільного дому,

навколо якого розміщені стилізовані фігурки - червона, жовта, синя,

біла і чорна. Це людські фігурки, що символізують різноманітність і

терпимість.

У цей день влаштовуються різні розважальні заходи для

дітей: конкурси з подарунками, концерти, виставкові та

пізнавальні заходи, флешмоби, пікнік, дитяча і вечірки,

тематичні вечірки.

День захисту дітей - це не тільки веселе свято для самих

дітей, це і нагадування суспільству про необхідність захищати

права дітей. Дотримання прав дітей на життя, свободу думок та

релігії, освіту, відпочинок та дозвілля, захист від насильства,

експлуатації дитячої праці - є важливим чинником для

формування гуманного та справедливого суспільства.

Кожна дитина має повне право бути захищеною, розвиватись й

навчатись для кращого майбутнього. В цей день світова спільнота

закликає людей зупинити домашнє насильство, проводить різноманітні

заходи для дітей щоб інформувати їх, куди вони можуть звернутися в

разі обмеження їхніх прав. Всі діти мають рости щасливими, вчитися,

займатися улюбленою справою. Турбота про дітей, пріоритети їх

інтересів над інтересами дорослих мають стати девізом сьогодення.

Для дитини важливо щоб вона була оточена близькими людьми, які

її люблять, тому важливо провести цей день разом з нею, частіше

обіймати її, сказати, як сильно її любити. Пам’ятайте, що ми, дорослі,

зобов’язані докласти всіх зусиль щоб у дітей було щасливе дитинство.

Павловська Ю.В. "Безпечний домашній пластилін для дитини: 5 простих рецептів"

 

Безпечний домашній пластилін для дитини: 5 простих рецептів

Пластилін — прекрасний матеріал для розвитку як малюків, так і старших діток. Він розвиває просторове мислення, уяву, моторику рук, усидливість та почуття кольору! Але дуже часто малюки намагаються спробувати яскраву масу на смак, що може стати причиною поганого самопочуття або навіть отруєння. Альтернатива – домашній безпечний пластилін!

Такий пластилін можна виготовити в домашніх умовах, маючи базові інгредієнти, які є на кухні у кожної господині!

РЕЦЕПТ №1 Вам знадобиться: 1 склянка води 1 ст. л. рослинної олії Пів склянки солі 1 ст. л. лимонної кислоти Харчовий барвник 1 склянка борошна Приготування: Змішайте воду, масло, сіль, лимонну кислоту, та харчовий барвник. Несильно нагрійте масу в каструлі. Зніміть з вогню і додайте борошно. Перемішайте, щоб вийшла однорідна маса. Зберігайте цю масу для ліплення у невеликому судочку з кришкою або загорніть у харчову плівку.

РЕЦЕПТ №2 Вам знадобиться: 1 склянка солі 1 склянка води Пів чашки борошна Додаткова кількість борошна (для вимішування) Приготування: Змішайте сіль, воду та борошно. Варіть масу у каструлі на середньому вогні. Коли суміш стане щільною та тягучою, відставте з плити й дайте охолонути. Тісто, що остигло, треба вимішувати, поступово підсипаючи борошно, щоб домогтися потрібної щільності.

РЕЦЕПТ №3 Вам знадобиться: Пів склянки солі 2 чашки води Харчовий барвник 2 ст. л. рослинної олії 2 склянки просіяного борошна 2 ст. л. галунів Приготування: Змішайте сіль та воду, влийте в каструлю і варіть, поки сіль зовсім не розчиниться. Зніміть вогню та влийте харчовий барвник. Додайте в рідину масло, борошно, галуни та вимішуйте до однорідної маси. Таке тісто можна зберігати у холодильнику більше 2-х місяців.

РЕЦЕПТ №4 Вам знадобиться: 1 склянка борошна 1 склянка води 2 склянки вівсянки Приготування: Усі інгредієнти змішайте та добре вимішайте. Їсти такий пластилін не бажано, але він не зашкодить організму, якщо малюк вирішить потягнути його до рота. Зберігати масу потрібно в холодильнику у закритому контейнері.

РЕЦЕПТ №5 Вам знадобиться: 1 склянка води 1 склянка солі 2 ч. л. рослинної олії Харчові барвники 3 склянки борошна 2 ст. л. кукурудзяного крохмалю Приготування: У мисці змішайте воду, сіль, олію, харчовий барвник. Поступово додавайте борошно і крохмаль, доки суміш не стане схожою на густе тісто. Зберігайте у закритому судку або харчовій плівці.

Павловська Ю.В. "Поради батькам на кожен день"

 

Павловська Ю.В. "Гаджети в житті дитини _ за і проти"

 

Павловська Ю.В. "Яким кольором малює ваша дитина"

Поради для батьків: " 5 найнебезпечніших речей, якими може подавитися дитина"

 

5 найнебезпечніших речей, якими може подавитися дитина

Маленька дитина – це не лише велика радість, а ще й дуже велика відповідальність. Як тільки малюк починає повзати й ходити, за ним потрібно ретельно спостерігати, адже будь-якої миті він може потягнути в рот щось не тільки зовсім неїстівне, але ще й дуже небезпечне.

МОНЕТКИ, ГУДЗИКИ ТА БАТАРЕЙКИ Якщо раніше ви спокійно вивантажували дрібничку з кишень на тумбочку, то з появою малюка в будинку про цю звичку варто забути. Монети та гудзики – це ті предмети, якими дитина дуже легко може подавитися. Через свою форму вони легко можуть перекрити дихальні шляхи малюка та наслідки можуть бути дуже непередбачуваними. Тож краще перестрахуватися.

КРУГЛІ ПРОДУКТИ Сюди відносяться і маленькі помідорки, і перепелині яйця, і виноград, і дбайливо нарізані кружальцями сосиски та ковбаса, які так люблять діти. Щоб уникнути неприємних наслідків, краще розрізати такі продукти вздовж на 4 частини або зовсім нарізати дрібними кубиками або часточками. До речі, сюди ж відносяться такі солодощі, що обожнюються дітьми – маленькі цукерки, горішки та карамельки також можуть нести загрозу малюкові. Поки малюк ще недостатньо виріс, такі продукти взагалі краще виключити з його раціону, віддавши перевагу м’якому печиву або домашньому желе. А решту солодощів приберегти до моменту, коли малюкові виповниться щонайменше 3 роки.

РИБНІ АБО М’ЯСНІ КІСТОЧКИ Найчастіше мами дуже ретельно ставляться до приготування їжі для малюка і намагаються готувати не тільки смачні та корисні, але ще й безпечні страви. Але іноді кісточка може потрапити до рук (а потім і до рота) малюка випадково. Так що приділяйте особливу увагу стравам, які подаєте дитині. ПОЛІЕТИЛЕН, КАРТОН ТА ПАПІР Шурхотливі пакети, блискучі упаковки й глянсові журнали — все це дуже приваблює малюка і викликає у неймовірне захоплення та бажання якнайшвидше помацати, спробувати на зуб. Ось тільки не варто забувати, що все це, потрапивши до рота до дитини, може перекрити дихальні шляхи й спровокувати задуху.

ДРІБНІ ІГРАШКИ ТА ДЕТАЛІ ВІД НИХ Вибирати іграшки для малюка віком до трьох років потрібно особливо акуратно. Звичайно, коли з полиць магазинів на нас дивляться сотні яскравих упаковок та інноваційних новинок, утриматись складно. Але треба. Головна перевага іграшок для перших років життя малюка – безпека. Іграшка має бути досить великою, не розбиратися на дрібні деталі та не ламатися від найменшого удару. Обов’язково звертайте увагу на маркування, нанесене виробником іграшок – на ньому має бути вказаний вік дитини, для якої ця іграшка рекомендована.

До батьківського записника "10 корисних шаблонних фраз для дітей"

 

10 корисних шаблонних фраз для дітей

Важливо пам’ятати, що дітям властиво все копіювати, тому варто розмовляти з дитиною так, як вам хотілося б, щоб вона розмовляла в подальшому. В цьому матеріалі нагадуємо, що ваш приклад – найкраще виховання, а також називаємо 10 корисних шаблонних фраз для дітей. ДЯКУЮ, НЕ ХОЧУ Якщо дитина замість того, щоб кричати «Приберіть цю гидоту!», згадає цей шаблон, то це допоможе батькам простіше сприймати відмову. Крім того, це збереже спокій ситуації і дасть змогу врівноважено поговорити. МЕНІ НЕ ПОДОБАЄТЬСЯ! Дуже важливо навчити дитину говорити ці слова голосно, чітко, упевнено. Такий шаблон допоможе дитині не дати себе образити. І поки ви міркуєте над питанням чи вчити малюка давати відсіч, візьміть до уваги цю фразу, можливо, вона виявиться більш дієвою зброєю. ЯК ТЕБЕ ЗВАТИ? ДАВАЙ ДРУЖИТИ Начебто прості слова, а без них багато дітей так і грають на самоті. 8 автоматичних відповідей мами, які шкодять психіці дитини МОЖНА З ВАМИ? Ця фраза допоможе навчити дитину проситися до гри. Іноді інші діти так захоплені грою, що можуть і не помітити стороннього глядача. Але варто заздалегідь підготувати малюка до можливої відмови. Я СУМУЮ (ЗЛЮСЯ, ОБРАЖАЮСЯ), ТОМУ ЩО… Малята зазвичай не розуміють своїх емоцій, тому дуже корисно промовляти їм «Ти злишся, бо…». Але ще корисніше самим називати свої емоції та показати таким чином приклад дитині. Джерело: Unsplash Я ПОДУМАЮ Ця фраза є корисною не тільки для дітей, а і для дорослих. Згадайте, скільки разів ви погоджувалися на щось, а потім шкодували. У спілкуванні з дитиною цей шаблон дасть ще одну перевагу: після роздумів малюк навряд чи почне скандал. Найімовірніше він погодиться з вашою пропозицією або буде не проти обговорити альтернативи. БУДЬ ЛАСКА» І «ДЯКУЮ Ввічливі слова у дошкільному віці – це також шаблони. Поступово зі звички бути чемним виростає справжня ввічливість. «А є щось солоденьке?» і ще 6 питань, які ви точно почуєте, якщо маєте дітей ПІДКАЖІТЬ, БУДЬ ЛАСКА… Ця фраза допоможе дитині просити чужих дорослих по допомогу. Інші люди будуть краще реагувати на таке звернення. ЧИМ ТОБІ ДОПОМОГТИ? Знову дитина через зовнішній ритуал, звичку, набуває важливих внутрішніх установок, які потім буде самостійно проектувати на оточуючих. Я СПРОБУЮ Такий шаблон найкраще підходить дитині, яка зловживає фразами «не хочу» і «не вмію». Це лише допоміжні слова, нехай вона сама приймає рішення, коли діяти. Але тут батькам важливо бути чесними – якщо дитина погодилася спробувати ложку нової страви, не потрібно наполягати, щоб вона потім з’їла всю тарілку.

Консультація "Малюємо крейдою"

 

Дорогі Батьки та мої любі Дітки!

Хочу запропонувати вам ще цікавих ідей, як весело і корисно проводити час на прогулянках, а саме ігри з крейдою.

Крейда – завжди вдалий, простий та доступний спосіб урізноманітніти дитячі вуличні ігри. З крейдою можна вигадати багато цікавих, а головне – корисних розваг.

Конкурс малюнків

Якщо зібралася компанія дітей, найпростіше влаштувати конкурс малюнків на певну тему. Складність теми має відповідати віку учасників. Добре, якщо приготувати маленькі гостинці.

Малюнки по контуру

Крейдами можна обводити різні предмети, які опиняться під рукою: формочки для пісочниці, денце відерця, листочки чи руки й ноги. З отриманих силуетів можна складати цілі композиції. Можна обвести, а потім розфарбувати тінь. Цікаво обводити її в одному й тому самому місці, але в різні періоди дня. Таким чином дитина отримає уявлення, як міняється тінь, залежно від розташування сонця.

Гра з трафаретами

Виготовіть завчасно вдома трафарети з товстого картону. Тепер за допомогою них можна малювати різні картини.

Малюнки по крапках

Позначте крапками-підказками контури малюнка на асфальті, а дитина нехай обведе його суцільною лінією.

Геометричні малюнки

Можна намалювати різні геометричні фігури і запропонувати дитині домалювати їх так, щоб вони перетворились у щось впізнаване. Наприклад з кола можна зробити яблуко, сонечко, обличчя тощо.

Уяви!

Ще одна гра, що розвиває зв’язне мовлення і уяву. Один з учасників гри малює на свій розсуд 3-4 предмети, а інший має придумати і розповісти історію з ними. Потім міняються ролями.

День за днем

Можна малювати з продовженням. Тобто на наступний день домальовувати початий малюнок.

Активні ігри

Також з крейдою можна гратися і в рухливі ігри: мама малює звивисту доріжку, а дитина має пройти по ній, не наступаючи на лінії. Потім цією доріжкою можна катати машинку на мотузочку чи їздити на велосипеді. Можна намалювати перешкоди, які слід перестрибувати, чи об’їжджати. А можна намалювати цілий лабіринт. Намалюйте на асфальті кружечки і нехай дитина стрибає, як жабка, з одного «листочка» на інший.

Класики

Класи: чудово розвиває координацію рухів і рівновагу. Існує багато варіантів цієї гри. Ось кілька з них. Розкресліть поле на 10 комірок – по 2 комірки у п’ять рядків. Нумерація від лівої нижньої комірки до лівої верхньої (від одного до п’яти) і продовжується з правого верхнього до правого нижнього (від шести до 10). У грі беруть участь кілька осіб. Перший гравець починає гру, кинувши битку (шматочок шиферу чи маленька коробочка від вазеліну, заповнена піском) у клітинку №1 – перший клас. Гравцеві слід стрибнути у перший клас, підняти битку і прострибати усі класи на 1 нозі. Якщо він жодного разу не заступив на лінію, починає з другого класу. Якщо ж торкнувся другою ногою, заступив чи не влучив у потрібний клас биткою – хід переходить до іншого гравця. Виграє гравець, що першим проходить усі класи.

Веселих та цікавих вам прогулянок

Консультація "Самостійність та ініціативність дитини"

 

Самостійній та ініціативній дитині легше проявити себе та зарекомендувати з позитивного боку практично в будь-якій сфері життя. Але як навчити дитину самостійності, захистивши при цьому від усіляких небезпек та не зарубавши на корені допитливість, прагнення пізнавати світ та діяти? Для багатьох батьків це питання залишається одним із найбільш непростих у вихованні.

Що таке самостійність..
Говорячи про самостійність як про важливу особистісну рису, дитячі педагоги та психологи мають на увазі:
Вміння діяти без допомоги оточуючих;
Здібність до прийняття рішень та усвідомлення відповідальності за їх наслідки;
Вільний прояв своєї думки та позиції, незалежно від можливої реакції інших людей.

А оскільки людина – істота соціальна, важливо виховувати самостійність у дитини із поправкою на відповідність загальноприйнятим нормам поведінки.

Тим не менш, основна роль батьків полягає в тому, щоб мінімально втручатися в природне бажання малюка все спробувати і дізнатися. Не перешкоджаючи гармонійному розвитку, вам вдасться виростити сильну, активну та цілеспрямовану особистість.

"Як уникнути пожежі через дитячі пустощі"

 

"Якщо матуся втомилась _ а дитина хоче грати".

Поради батькам: "7 м’яких технік, які переконують дитину слухатися без сліз і капризів"

              Комунальний заклад 

   "Дошкільний навчальний заклад № 23

              Вінницької мілької ради" 

Поради батькам: "7 м’яких технік, які переконують дитину слухатися без сліз і капризів"

Підготувала: 

вихователь гр.6. 

Павловська Ю. В.

1. Перетворіть «Не роби так» в «Зроби так»

Не втікай! Не кусайся! – говоримо ми, а дитина продовжує робити, що робила. Запропонуйте дитині варіант дії, який вам до душі.

приклад:

Не тягай печиво з коробки! – Візьми яблуко або Допоможи мені, будь ласка, накрити на стіл, і ми разом поп’ємо чай з печивом.

Не розмовляй з набитим ротом! – Скажи, коли прожуєшь. Тоді я зможу зрозуміти, що ти мені хочеш сказати.

У деяких випадках можна кинути дитині виклик «Доведи, що я не правий» – «Б’юся об заклад, я одягнуся швидше, ніж ти».

2. Перетворіть «Припини» в «Продовжуй»

Скористайтеся цією технікою, якщо вам не спадає на думку альтернатива діям дитини.

приклад:

Припини кусатися! – У тебе сверблять зубки? Хочеться кусатися? Ось тобі морквина. Кусай її.

Перестань малювати на стінах! – Ось тобі аркуш паперу, малюй тут.

3. Пропонуйте дієвий вибір

Є такі моменти, коли ви впевнені, що дитина скаже «ні»? Запропонувавши вибір, ви даєте їй відчуття причетності, і розуміння, що її бажання і потреби поважаються і враховуються.

приклад:

Треба одягнутися. – Ти сьогодні сам (-а) вибереш, що надіти, чи мені вибрати?

Час обідати. Сідай за стіл. – Ти сьогодні сядеш поруч зі мною чи з татом?

Час лягати спати. – Яку тобі казку почитати перед сном – про Червону Шапочку чи Трьох Поросят?

4. Отримайте згоду

Повсякденну рутину у вигляді миття посуду, походу в магазин і т.п. виконувати набагато легше, якщо сфокусуватися на позитивних результатах від цих дій. Миття посуду зробить нашу кухню чистою та охайною, після походу в магазин в будинку з’явиться їжа. Так само і з дітьми – якщо дитина буде розуміти, що дасть їй дана дія, вона виконає її з великим інтересом.

приклад:

Прибери іграшки. – Прибери з підлоги іграшки, і ми зможемо потанцювати разом.

5. Опустіться на їх рівень

У ситуаціях, коли дитина вас ігнорує, опустіться на її рівень – так, щоб ваші обличчя перебували на одному рівні, присядьте або візьміть на руки. Тим самим ви продемонструєте дитині свою готовність увійти в її світ.

приклад:

Дитина сидить за столом, але не їсть, а грається з їжею. Ви готуєте вечерю, періодично нагадуючи йому, що сидіти потрібно рівно, що їсти слід ложкою / вилкою і т.п. Дитина вас ігнорує. Сівши поруч з ним, ви помітите, що він поглинений своєю грою і можливо вас просто не чує. Сядьте поряд, встановіть зоровий контакт і поясніть, що їду треба їсти ложкою.

6. Посуньтесь

Якщо ви перебуваєте віч-на-віч з кимось, це може трактуватися або як тісний зв’язок, або конфронтація. Якщо ж ви перебуваєте пліч-о-пліч, то така ситуація інтерпретується як рівноправні відносини. Якщо ви відчули ситуацію протистояння з дитиною, посуньтесь і займіть бічну позицію, розірвавши зоровий контакт.

7. Приєднайтесь до її діяльності

Дитина поглинена своєю діяльністю, а вам треба їй щось сказати. Опустіться на її рівень і подивіться, проявіть інтерес, до того, чим вона захоплена. Відчуйте ситуацію, прокоментуйте, підключіться в її діяльність. Такі регулярні «включення» – прекрасний спосіб розвивати ваші відносини.

приклад:

Ви кличете дитину вечеряти. Вона вас ігнорує, повторюючи «Зараз». Подивіться, чим зайняті син або дочка, допоможіть закінчити ними розпочате. Навіть якщо це вкладання ляльок або паркування машиннок.

Випробувавши методи на практиці, ви навчитеся застосовувати їх в комплексі. В їх застосуванні будьте послідовні і не забувайте підкріплювати слова справою. Пам’ятайте про відповідність, щоб ваші посили дітям були однозначні.

приклади:

«Суп їдять ось так …» і несете ложку з супом собі в рот. «Говори зі мною нормальним тоном» вимовляєте дійсно «нормальним» тоном, а не підвищеним.

Обов’язково хваліть своїх дітей. Але робіть це ефективно. Не просто «Молодець!». Помічайте, як дії дитини призводять до гарних результатів і які його якості при цьому були задіяні. Дитина прибрала свої іграшки? Скажіть: Яка чиста кімната (результат). Ти всі свої іграшки склав (дія). Молодчинка! (Якість). Тільки в такій послідовності малюк зрозуміє, за що ви його похвалили.

Поради психолога: "11 фраз, без яких у дитини не буде теплих спогадів про батьків"

                   Комунальний заклад 

   "Дошкільний навчальний заклад № 23

              Вінницької мілької ради" 

Поради психолога: "11 фраз, без яких у дитини не буде теплих спогадів про батьків"

Підготувала: 

вихователь гр.6. 

Павловська Ю. В.

11. “Нічого страшного, давай разом наведемо порядок”

Невірно: «Якщо так поводитимешся, не отримаєш десерт!»

Діти неусвідомлено перевіряють нас на міцність поганою поведінкою. Вони ніби запитують: «А якщо я зроблю так, ти все одно мене любитимеш?». Відповідь має бути однозначною: «Звичайно, буду! Я щаслива, що ти у мене є. З усіх дітей світу я виберу тебе».Це формує здорову психіку у дитини.

10. “Я тебе люблю”

Для правильного розвитку дитини немає слів важливіших, але їх необхідно підкріплювати діями: разом гратися, сміятися, дуріти, пускати мильні бульбашки, обіймати дитину, обговорювати її проблеми та підтримувати за необхідності.

9. «Сьогодні у тебе вийшло набагато краще, продовжуй у тому ж дусі!»

Невірно: «Друзі уміліші за тебе»

«У тебе такий порядок!», «Нічого собі! Ліжко заправлене!», «Ти так акуратно склав речі, молодець!». Завдяки цим фразам дитина відчуває вашу підтримку та віру в неї. Вона розуміє, що її зусилля не є марними. Крім того, будь-яке схвалення викликає позитивні емоції, і їй хочеться поводитися так постійно.

8. «Пробач, що накричала на тебе»

Усі часом роблять помилки. Важливо мати мужність визнати їх і попросити пробачення у своєї дитини, щоб вона відчувала, що ви її цінуєте та поважаєте. Крім того, це стане прикладом, що за помилки потрібно вибачатися і не повторювати їх.

7. “Так шкода, що ти загубив улюблену іграшку”

Неправильно: «Перестань ревіти! Подумаєш, іграшку загубив!».

Придушення негативних емоцій спричиняє неврози та психосоматичні захворювання. Дитина має право злитися. Дозвольте їй засмучуватися через зламану іграшку і плакати, якщо вдарилась. Забороняючи їй висловлювати негативні почуття, ви заважаєте їй бути собою і поводитися розкуто.

Завдання батьків – навчити дитину виявляти емоції, не завдаючи нікому шкоди.

Вимагаючи беззаперечної покори, будьте далекоглядні на 20 років наперед: ви справді хочете, щоб дитина усім підкорялася, не відстоюючи свою думку?

4. «Давай зберемо іграшки. Пам’ятаєш, як швидко в тебе це вийшло минулого разу?

Нагадуючи про минулі успіхи, ви переконуєте дитину у своїх можливостях і допомагаєте усвідомити, що вона може досягти більшого.

3. “Все нормально, спробуй ще раз”

“Не переймайся. Спробуй знову. Ні в кого не виходить з першого разу», «Я в тебе вірю!», «Усім потрібен час, щоб це зрозуміти». Підтримайте дитину цими фразами у разі невдачі, навіть якщо ситуація по-справжньому серйозна, наприклад, «двійка» за контрольну чи програш у змаганнях.

Дитині важливо зрозуміти, що всі успішні люди робили помилки, які зрештою допомогли розвинути завзятість, терпіння та інші цінні якості. Але головне поясніть, що ви не розлюбите її через цей провал.

2. “Мені дуже подобається разом готувати, а тобі?”

“Як ти? Як пройшов твій день?”. Ці фрази емоційно зближують батьків і дітей, вчать дитину формулювати думки, бути чуйною та уважною до самої себе.

1. «Ух ти, молодець! Ти зміг сам!

Говорячи про дитину, батьки часто використовують займенник “ми”: “Ми вже повзаємо!”, “Ми ходимо в садок”, “Ми скоро підемо в другий клас”. Єдність матері з малюком корисна і навіть життєво необхідна в ранньому дитинстві. Однак пізніше це уповільнює розвиток дитини та перешкоджає психологічному поділу.

Важливо вміти справлятися самотужки. На думку психологів, завдача виховання — навчити дитину бути самій собі добрим батьком, і перший крок на цьому шляху — займенник «ти».

Консультація для батьків: “Зручним дітям дуже НЕзручно жити…”

                Комунальний заклад 

   "Дошкільний навчальний заклад № 23

              Вінницької мілької ради"  

Консультація для батьків: “Зручним дітям дуже НЕзручно жити…”

Підготувала: 

вихователь гр.6. 

Павловська Ю. В.

— Я Вас уважно слухаю, – мама привітно усміхається і дивиться на вчительку в сірому в’язаному светрі, явно не новому, але до скрипу акуратному.

— Ви розумієте, навіть не знаю, як би вам це сказати. Ваня в школі продавав іншим дітям стрибуни! Вчителі бачили і мені сказали! Я викликала Машу – вона каже, що дійсно купувала стрибун! І інші діти теж, – Марія Іванівна робить театральну паузу і вичікувально дивиться на маму

Мама, продовжуючи привітно усміхатися, злегка піднімає праву брову:

— І?

— У сенсі – і? – вчителька явно чекала іншої реакції на свої слова.

— Ну і що? Продавав стрибуни. Це м’ячики такі стрибають, так? Я зрозуміла. А викликали Ви мене навіщо?

— Ну як же. Так тому й викликала. У школі, на перервах…

— Тобто, не на уроках?

— Е-е… – вчителька явно спантеличена питанням. — Ні. Але при чому тут це. Він! У школі! Продавав! Іграшки!

Мама піднімає другу брову:

— Він погано себе вів? На нього скаржилися вчителі? Він отримав двійку? Побився з кимось? Щось вкрав? Зрештою – обдурив свого покупця і не надав купленого стрибуна?

Марія Іванівна на кілька секунд завмирає з відкритим ротом, перш ніж продовжити:

— Ні, але…

— Тобто він у вільний час на перерві виявляв свою самостійність і реалізовував свій маленький бізнес-план, не на шкоду навчанню або поведінки?

— Ви серйозно?

— Цілком. Я намагаюся з’ясувати причину, по якій я сьогодні відпросилася з роботи, щоб приїхати до Вас.

— Але я ж сказала! – Марія Іванівна явно починає нервувати.

Я прошу вибачення. Напевно, я неуважно читала правила поведінки в школі. Але абсолютно не можу згадати, щоб там було хоч щось про заборону продажу стрибунів на перерві.

— Як же Ви не розумієте, – починає “закипати” вчителька. – У школі не можна нічого продавати!

— Правда? У вас в їдальні булочки роздають безкоштовно?

— Причому тут булочки?

— Ну Ви ж сказали, що нічого продавати в школі не можна. Але я чомусь даю дитині щотижня гроші на булочки.

— Так. Ви що серйозно? Він продавав в школі іншим школярам іграшки! Це школа, а не ринок! – починає на підвищених тонах говорити вчителька.

— Я звичайно перепрошую, але що Ви конкретно хочете від мене? Якщо в Ваших правилах прописано, що цього робити не можна – просто покажіть ці правила Вані. Він дуже трепетно ​​ставиться до порушення законів.

— А Ви не хочете якось на нього вплинути?

— Вплинути? – мама на пару секунд замислюється. — Мабуть так. Він розробив власний маленький бізнес-план, визначив запити потенційних покупців, десь знайшов місце закупівлі, прорахував можливі прибутки І все це без моєї допомоги. Абсолютно самостійно. Так, я думаю варто його заохотити. Як думаєте – походу в аквапарк на вихідних вистачить? Так, і, будь ласка, давайте наступного разу подібні питання вирішувати по телефону. У мене робота, а час – гроші.

І рідко хто пам’ятає, що коли син в п’ятому класі хотів на карате – його не пустили (травмонебезпечно). У сьомому не дали займатися брейком (взагалі примха!). У восьмому відправили силоміць на авіамоделювання (Яка ще література? Що за заняття для пацана?). У дев’ятому перевели в англійський ліцей (Подумаєш друзі! Нових заведе!). А в одинадцятому заборонили зустрічатися з першокурсницею (У нього таких Кать ще вагон буде). Не дали вступити на журналістику (куди-куди?). Відправили на платне в економічний (Ну і що, що з математикою погано! Навчиться!). Влаштували на роботу до дядька Колі на фірму (Де ж він сам то зараз роботу знайде… час такий…).

Так, ще страшно дивуються. Он у сусідки син – в дитинстві просто напастю був! Вічно з розбитими колінами ходив. У школі щороку секції міняв, не сиділося йому ніде. Пішов вчитися на політолога. Кинув через рік. Потім працював десь з вісімнадцяти років. У двадцять тільки на заочний пішов. А зараз – своя фірма, машина, дружина красуня, скоро дітки будуть. З дружиною г разом велосипедами захоплюються, кожні вихідні кудись їздять, сусідка фотографії показувала. Як же так?

Ситуації, звичайно, описані перебільшені. Але загальна тенденція така. Якщо дитині не давати проявляти ініціативу в три роки і забороняти все підряд в десять, то в двадцять вона не стане раптом самостійною і впевненою в собі. Вона буде дуже «зручною» для батьків: не буде рвати одяг, розбивати коліна і сперечатися з вчителями, відстоюючи свою думку.

Вона буде слухняною і виключно правильною. Тільки батькам варто задуматися – яку дитину вони хочуть виростити? Зручну в дитинстві чи успішну в житті? Коли дитина бігає від захоплення до захоплення, шукаючи себе, ах яка спокуса – шикнути і змусити далі ходити в ненависну музичну школу. Тільки потім можна на виході отримати людину, яка не просто не має свого інтересу, а ще й люто ненавидить музику в принципі.

Дитина – така ж людина, просто маленька. Вона повинна мати право голосу і нести відповідальність за свої рішення. Тільки так вона зможе вирости відповідальним дорослим, а не інфантильним маминим синочком. Якщо приймати всі рішення за дитину, не радячись, можна здорово полегшити життя собі зараз і також ускладнити в майбутньому. Причому як собі, так і дитині.

І окрема тема – батьківської підтримки. Не тієї, що «влаштувати в інститут через племінника татового друга, тому що напрямок перспективний». А тієї, яка «ти виріши, а ми з татом підтримаємо твій вибір».

Навчіться слухати і чути своїх дітей. Радити, а не змушувати. Підтримувати, а не перешкоджати. Пропонувати, а не змушувати. Пояснювати, а не забороняти. І буде Вам щастя.

Тетяна Голованова

Поради психолога: "Чому не варто просити своїх дітей ділитися речами"

                Комунальний заклад 

   "Дошкільний навчальний заклад № 23

              Вінницької мілької ради"  

 Поради психолога: "Чому не варто просити своїх дітей ділитися речами"

Підготувала: 

вихователь гр.6. 

Павловська Ю. В.

У дитинстві нас вчили, що жаднюгою бути недобре. Мовляв, гратися з тобою ніхто не буде, якщо не поділишся. Дорослі спонукали дітей віддавати свої машинки і ляльки, при цьому самі чомусь не поспішали роздавати направо і наліво свої улюблені прикраси і автомобілі. Радимо всім батькам прочитати цей мудрий текст одного психолога про те, чому ділитися не завжди добре.

Вчора на дитячому майданчику я стала свідком неприємної ситуації.  

Дівчинка гралася із загальною іграшкою. Ну тією, яку інші батьки принесли на майданчик, щоб не нести в сміття.

Це була собачка. Плюшева, брудна. Без ока й носа. Але дівчинка гралася з нею. Кутала її, дресирувала. Цілий цирк в грі однієї дитини. Одне задоволення спостерігати! Дівчинка гуляла з татом. На вигляд їй близько 5

Потім прийшов хлопчик років 4. Теж з татом. І йому захотілося цю собачку. Ще б пак, такий цирк, магія! Так захотілося, що він став просити. Не відбирав, не лежав на підлозі, не бив ногами. Попросив.

Але дівчинка не дала, вона гралася.

І тут на арену цирку вийшов тато дівчинки. І пояснив їй, що вона повинна віддати. Ді-лити-ся. Іграшка ж загальна, і всі хочуть з нею гратися. Дівчинка заплакала. Він наполягав.

Дівчинка обняла цього одноокого пса, батько не знижував градус. Вона почала кричати. Він – голосно говорити про те, що ділитися дуже важливо. А закочувати істерики – соромно.Вона ридала і кричала, намагаючись врятувати свій цирк. Батько захлинався в праведних промовах. Хлопчик стояв мовчки і чекав. Батько хлопчика теж чекав мовчки, навіть трохи усміхався.

Тато дівчинки, втомившись від очікування, вирвав іграшку з рук дитини і передав хлопчикові. Сказавши, що йому ніяково. Дочка захлиналася в криках і сльозах. Батько взяв її за руку і повів з майданчика, поглядаючи на нас, глядачів.

Йому було соромно за дочку.

Він не розумів, що нам було дуже соромно за нього.

Чоловіка, який зрадив свою маленьку принцесу і віддав її друга на поталу тому, кому не дуже потрібно було. Хто спостерігав чужу драму і чекав, коли йому в руки вкладуть чужий скарб.

Хлопчик з майданчика пішов. Дівчинка заспокоїлася і повернулася з татом. Тато по виду – прекрасний, хороший молодий чоловік в оточенні нас, дорослих батьків. Йому просто хотілося бути правильним.

Вони шукали собаку по всьому майданчику. Адже хлопчик уже пішов. Шукали довго. По всіх кутках і смітниках. Дівчинка поплакувала. Але тихо. Батько був розгублений і, я б сказала, побитий.

Не знайшли.

Хлопчик просто взяв і забрав загальну іграшку собі. Адже якщо стільки шуму навколо неї, то треба брати. Батько хлопчика напевно йшов і усміхався.

Історія, від якої у мене розболілося серце і я плакала з цією дівчинкою.

Ось так близькі «для блага» забирають те, що дуже дороге. І віддають. Кому? Яка різниця? Віддають. Зраджують. А потім дивуються, що у дитини немає сил постояти за себе. Зберегти сім’ю. Роботу. Друзів. Витримати натиск тих, кому потрібніше.

Часто треті особи забирають це собі, як хлопчик загальну собачку. А потім їхні батьки несуть ці речі, але тільки вже не на майданчик. А в смітник. Адже це непотрібне і чуже. Навіщо ця гидота тут?

А для когось це був друг з цілим цирком на додачу.

Не робіть так. Я вас дуже прошу. Не робіть. Ні під яким соусом хорошого виховання або благих цілей. Не відбирайте у своєї дитини те, що робить її щасливою. Якщо це нічиє. Якщо вона не забрала у когось. Якщо можна цього уникнути. Уникайте.

Для тата це був хороший урок. Вперше в житті я підійшла до чужого батька і сказала йому пару фраз. Мені здається, це ще один мій дар. Я можу сказати так, щоб він прийняв мої слова. І запам’ятав, а не визвірився.

Сподіваюся, для дівчинки не було ніяких уроків і ця ситуація не відкладеться в голові як та, що стає травмою. Тому що тато віддав іграшку. Просто для того, щоб бути хорошим.

Не зраджуйте близьких. Нехай вони будуть щасливі. Оберігайте цей стан, хто б що не сказав і хто б що не думав.

Ви ростите людину, яка потім зможе все. Або не зможе нічого.

Все залежить від того, ким ви станете для неї – підтримкою або наглядачем.

Оксана Євгеньєва        

Консультація для батьків: "Слова, які обов’язково потрібно казати своїй дитині"

                Комунальний заклад 

   "Дошкільний навчальний заклад № 23

              Вінницької мілької ради"  

Консальтація для батьків: "Слова, які обов’язково потрібно казати своїй дитині"

Підготувала: 

вихователь гр.6. 

Павловська Ю. В.

Лише деякі діти чують це в своєму дитинстві. Як правило, все відбувається рівно навпаки. А з наслідками люди мучаться все життя. можна сказати однозначно – все йде з дитинства.

Це нормально злитися. Я допоможу тобі заспокоїтися.

Це нормально сумувати. Я посиджу з тобою поруч.

Це нормально почувати себе розчарованим. Я це теж відчувала.

Це нормально.

Мені подобається, який ти.

Ти важливий для мене.

Я слухаю.

Я тут.

Ти не зобов’язаний робити мене щасливою.

Ти більше, ніж твої емоції, тому що вони пройдуть.

Я можу впоратися з емоціями, незалежно від того, наскільки вони великі.

Я хочу дивитися, як ти граєшся.

Звичайно, я приєднаюся до тебе.

Давай я полежу з тобою.

Ти змушуєш мене посміхатися.

Я вірю в тебе.

Я довіряю тобі.

Ти можеш впоратися з цим.

Ти неідеальний, і я теж, але наша любов досконала.

Дякую.

Я пишаюся тобою.

Я рада що ти тут.

Це нормально, робити помилки.

Не поспішай.

Ти сильний.

Я пишаюся, що я твоя мама (тато)

Ти сміливий.

Я пробачаю тобі.

Я думаю про тебе.

Я сумувала за тобою.

Це нормально, що ти передумав.

Це нормально – просити про допомогу.

Я чую тебе.

Я бачу тебе.

Пробач мені.

Ти робиш моє життя кращим.

Ти здібна дитина.

Ти гідний.

Ти дуже багато означаєш для мене.

Я люблю тебе.

Як навчити дитину турбуватися про тих, хто поруч..

НЕВЕЛИЧКІ ПІДКАЗКИ БАТЬКАМ .

Як навчити дитину турбуватися про тих, хто поруч..

Перш ніж заохочувати дитину допомагати іншим людям, обов'язково обговоріть це з нею. Читайте їй книги й новини про допомогу ближнім, дайте дитині змогу ставити запитання й обговорювати нову для неї інформацію. Орієнтуйтеся на те, що дитина вже розуміє, і розмовляйте в зручному для неї темпі.

Нарешті, щоб допомогти дитині зрозуміти важливість турботи про ближніх, подбайте, щоб така допомога здійснювалася у вашій родині систематично, а не як одноразова акція. Періодична допомога іншим людям створює звичку піклуватися про тих, хто навколо, засвідчує небайдужість людини до людини. Допомога іншим людям тільки у свята дає дитині зрозуміти, що люди потребують нашої допомоги тільки у свята. І хоча це краще, ніж нічого, дитина не вчиться співчуття. Невелика регулярна допомога не тільки утверджує правильні сімейні цінності, а й сама по собі є більш корисною для інших людей: зазвичай вони сильніше потребують допомоги не у свята, а щодень.

Коли необхідно звернутись до логопеда?

 

Коли необхідно звернутись до логопеда?

⠀

Якщо в 2-3 роки:

- Дитина не реагує на ім'я, не виконує прості інструкції, не любить, коли читають книжки;

- Дитина виконує інструкції лише підкріплені жестом чи в знайомих, побутових ситуаціях;

- У дитини в лексиконі лише звуконаслідування чи контури слів (слово з голосних, перший склад);

- Дитина не наслідує гру однолітків чи побутові дії дорослих, гра маніпулятивна і одноманітна;

- У дитини відсутній вказівний жест, жести "так", "ні", "бувай";

- Дитина не реагує на слова "стоп", "не можна", "підійди до мене", уникає погляду в очі чи обійм;

- Дитина боїться певних побутових звуків, голосів чи навпаки, не реагує на дуже гучні;

- Дитина не може показати на собі руки, ноги, живіт, вуха, ніс;

- Дитина не може назвати близьких

⠀

І при тому: є особливості харчування (тільки перемелена їжа, обмежений раціон, не користується ложкою і чашкою), не ходить на горщик, самостійно не роздягається, не може впіймати м'ячик жодного разу з 3 спроб, все ще облизує предмети, не може скласти вежу з кубиків.

⠀

Якщо в 3-4 роки:

* Дитина не задає чи задає рідко питання;

* Дитина не будує трислівних речень, не використовує прикметники;

* Дитина не використовує дієслів чи в мовленні переважають дієслова;

* Дитина не розрізняє чи не називає основні кольори і форми;

* Дитина плутає близькі за значенням слова: ложка - виделка, гуска - качка, яблуко - груша;

* Дитина не розуміє прості причинно наслідкові зв'язки: ваза розбилася хлопчик плаче чи не може переказати коротке оповідання " Дівчинка купила кульку. Дівчинка йде на свято";

* Дитина не розрізняє поняття "один - багато", "їстівне - не їстівне", "він-вона";

* Дитина не використовує займенників "Я", "Ти", "Моє";

* Дитина не розуміє просторові поняття: "вгорі, внизу, спереду, позаду, праворуч, ліворуч";

* Дитина не може повторити правильно за дорослим трискладові слова, односкладові слова, двоскладові із закритим складом (машина, фен, кішка);

⠀

Якщо в 4-5 років:

У дитини відсутні або дитина не правильно вимовляє звуки "с, ш, з, ж, ч, ц";

Дитина не може вести діалог, не ініціює діалог на соціальні теми;

У дитини відсутня сюжетно- рольова гра чи сюжет один і той самий;

Дитина не може скласти розповідь за сюжетним малюнком, а просто описує його;

Дитина не може скласти речення з поясненням причини події: "Дівчинка плаче, бо...";

Мовлення дитини аграматичне, не правильно узгоджує слова за родами та відмінками;

Дитина не використовує чи використовує не правильно відмінки "на, під, в, за, над".

⠀

Якщо в 5-6 років:

У дитини відсутні або вона не правильно вимовляє звуки "л, р";

Дитина не може скласти розповідь за сюжетними малюнками, переказати казку, що відбувалося протягом дня;

Дитина не може зробити оцінку поведінці людини;

Дитина не розуміє поняття, що означає характер людини;

Дитина не може підібрати антоніми до слів;

Дитина не може скласти речення з планом дій;

Дитина не знає професії та не може розказати про рід діяльності людей;

У дитини відсутні слова присвійні прикметники, відносні прикметники (бабусині, дерев'яні).

⠀

Якщо в 6-7 років:

У дитини виникають проблеми із оволодінням читанням та письмом.

Памятайте, мовлення- важливий показник розвитку інтелекту. Дійте! Вивчайте! Вникайте у проблеми своєї дитини та вирішуйте їх усіма доступними для Вас засобами зараз! Не гайте час, не чекайте, що все пройде само і все буде добре. Все буде, обов'язково буде, якщо Батьки цього захочуть і знайдуть у собі сили та можливості допомогти своїй дитині! Адже Ваша дитина - це найцінніше та найдорожче для Вас у житті!